Природa
Природны условія
Природны условія Пряшівского краю суть барз пестры. Поверьх другого найвекшого краю є переважно гористый.
Теріторію краю перетинать вызначна граніця міджі Западныма і Выходныма Карпатами. К найзнамішым ґеоморфолоґічным цїлкам належать Татры, Пєнїны, Спіська Маґура, Левоцькы верьхы, Черґов, Шаріська верьховина, Кошіцька котлина, Сланьскы верьхы, Ондавска верьховина, Лаборецька верьховина, Буковскы верьхы і Вігорлатьскы верьхы.
Реґіон Пряшівского краю належить з погляду природного богатства к найвзацнїшым на Словакії.
Находить ся ту
- найстаршый народный парк на Словакії (1949) Татраньскый народный парк (ТАНАП), котрый є од року 1993 ай біосферічнов резерваціов,
- найстаршый міджінародный природный парк в Европі Пєнїньскый народный парк (ПЄНАП)
- і Народный парк Полонины, котрого пралїсы суть записаны у списку світовой дїдовизны УНЕСКО.
До Пряшівского краю дале засягують Народный парк Низкы Татры (НАПАНТ) і Народный парк Словеньскый рай зо своёв шпеціфічнов теріторіов роклин і тїсняв.
Богатыма лїсами ся вызначує Хранена країнна область Выходны Карпаты і на взацну флору і фавну богата країнна область Вігорлат.
Окрем теріторіално россяглых храненых парків ся в Пряшівскім краю находить ай дакілько десяток меншых храненых теріторій – народных природных резервацій, природных резервацій, народных природных памяток, природных памяток і храненых ареалів.
Пряшівскый край має найхолоднїшый і найдоджанїшый клімат в рамках Словакії.
З гідроґрафічного погляду Пряшівскый край належить к поморю Балтьского і Чорного моря. Теріторіов веде главный европскый вододїл.
Найвызначнїшыма рїками суть: Торіса, Топля, Ондава, Лаборець, Ціроха, а в западній части краю Попрад і Дунаєць.
З природных озер переважна часть є зосереджена у Высокых Татрах (тзв. плеса). Находить ся ту найвекше і найглубше плесо в словацькых Татрах – Велике Гінцове плесо ( 20,08 га, 53 м), як ай найвысше положене Модре плесо (2 192 м н. м.).
Суть ту ай найвысшы водопады на Словакії з домінуючім 80 метрів высокым Кметёвым водопадом в долинї Нефцерка.
Велике значіня мають водны преграды – Велика Домаша на Ондаві і Старина на Ціросї.
З мінералных вод суть найзнамішы квасна вода (кыселка) у Вышнїх Ружбахах, Новій Любовни, Бардеёвскых купелях, Ціґелцї, Сивій Брадї, Балдовцях, Ґановцях, Липовцях і в Шіндлярю. В Бардеёвскых купелях, Вышнїх Ружбахах і в Новій Любовни взникли уж в минулости вызначны купельны центры.
Веґетація Пряшівского краю была творена переважнї лїсами. Домінантныма сортами суть дубы, букы, смерекы, смерековцї, яліцї і сосны. Барз взацна і пестра є ай фавна Пряшівского краю. Медвідь рудый, вовк обычайный, рысь островид, камзик горьскый сееднёевропскый, свіщ горьскый татраньскый і много далшых сорт суть тіпічнов фавнов той области.
